Яресько об урезании бюджета на "социалку": Говорить о цифрах рано
- Подробности
- Создано 11.12.2014 22:04
Сокращение расходов госбюджета на социальные нужды, урезание льгот, издержек на образование и медицину и прочее еще обсуждается в правительстве.
Это следует из слов министра финансов Наталии Яресько в интервью "Фокусу".
Комментируя документы о намерении жестко урезать соответствующие статьи бюджета, которые появились в блогосфере и СМИ, уже анализируются и обсуждаются журналистами, она сказала:
"Мы ещё не одобрили ни налоговую реформу, ни новый бюджет, и говорить о конкретных цифрах рано. У меня много идей. Одни из них требуют увеличения расходов, другие — сокращения".
"Нам, конечно, нужно выровнять ситуацию с дефицитом бюджета Нафтогаза и коммунальными тарифами", - отметила министр финансов.
"Также (нужно) пересмотреть существующие льготы для широких слоёв населения в пользу адресной помощи людям, которые действительно в ней нуждаются. Всё это сейчас обсуждается", - сказала она.
"Но мы должны согласовать эти изменения внутри правительства, а затем убедить наших партнёров из МВФ в том, что наш подход правильный и что он реализуется в интересах Украины", - подчеркнула Яресько.
Она напомнила, что попросила руководителей других министерств найти у себя резервы и сократить расходы на 25%.
"Все средства, которые высвободятся, будут направлены на финансирование приоритетных целей. Первая из них – национальная безопасность", - заявила Яресько.
Ранее в интернет "слили" поручения премьера Арсения Яценюка новым министрам относительно дальнейшей социальной политики и урезания издержек бюджета.
В них, в частности, говорится о сокращении количества депутатов с 450 до 150, снижении спецпенсий, отмене бесплатной медицины, отмене бесплатного высшего образования, отмене стипендий, сокращение учебы в школе с 11 до 9 лет, замораживании ряда соцстандартов и сокращениях разных трат государства.
Источника в Верховной Раде и Министерстве финансов подтвердили журналистам подлинность этих документов.
Кроме того, стало известно, что Минфин и Государственная фискальная служба готовят к рассмотрению в Верховной Раде проект налоговой реформы, который предполагает введение нового 30% налога на сумму, превышающую расходы физических лиц над их доходами.
Яценюк, выступая в Верховной Раде 11 декабря, признал, что впереди – сложные реформы, но их не избежать, да и задача на 2015 год у Украины – "выжить".
Касаясь сферы медицины, например, он сказал, что бесплатное медицинское обеспечение – это лишь текст на бумаге, то есть не подкрепленная ничем декларация, а на самом деле все платно.
При этом премьер заявил, что правительство планирует поэтапно уменьшать размер единого социального взноса с зарплат с 41% до 15%, дабы зарплаты вышли из "тени".
Кроме того, в Минфине планируют сэкономить около 4,3 млрд гривен путем повышения пенсионного возраста мужчинам и женщинам до 65 лет.
РЕФОРМУВАННЯ КОМУНАЛЬНИХ ЗМІ: ПРО СИТУАЦІЮ - МОВОЮ ЦИФР
- Подробности
- Создано 07.12.2014 19:51
Для сучасної комунальної преси гамлетівське "бути чи не бути?" набуває особливого значення – "жити чи виживати?"… Здавалося, саме цього року, відразу після Революції Гідності, суспільство отримало шанс позбавитись одного з останніх рудиментів пострадянської доби і нарешті реформувати комунальні друковані ЗМІ, "розвладнити" їх.
Але "завдяки" активній протидії депутатської фракції "Свобода", яка, швидше за все, діяла, як не парадоксально, але в дусі радянських традицій, – реагуючи на "звернення громадян" (яких представляли деякі поважні редактори комунальних газет західних регіонів країни), процес реформування знову було відкинуто на початковий етап.
Розроблений Національною спілкою журналістів України проект Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації" (реєстраційний номер 2600), який у першому читанні схвалила "злочинна влада", було знято з розгляду "демократичною коаліцією".
Але Бог їм суддя!
Будемо відвертими, противників реформування вистачає і в редакторському корпусі місцевої преси. Причин цьому можна знайти принаймні декілька: хтось "тягнеться" до довгоочікуваної державної пенсії, хтось не може уявити економіку свого видання без бюджетних дотацій, частина ж просто банально боїться нового.
Але всіх об'єднує одне – відсутність чіткого уявлення про ситуацію в цьому сегменті ринку та непередбачуваність перспектив (розвитку чи стагнації).
Спробуємо підняти цю завісу, оперуючи даними за 2013 рік, зібраними Держкомтелерадіо на виконання травневого доручення віце-прем'єр-міністра України О. Сича.
Ми свідомі того, що ці показники можуть не відповідати дійсності на всі 100%, але, разом з тим, ця інформація є унікальною для України, оскільки такого детального аналізу за часів незалежності взагалі ніким не проводилось.
За даними Державного наукового підприємства "Книжкова палата України імені Івана Федорова" в Україні в 2013 році видавалося 2 237 газет, з яких:
- 324 видань загальнодержавної сфери розповсюдження;
- 368 – регіональної сфери розповсюдження;
- 1 227 – місцевої сфери розповсюдження.
|
Випуск газет за сферою розповсюдження у 2013 році |
||||
|
Cфера розповсюдження та типи |
Кількість видань |
Кількість номерів |
Загальний середній (разовий) тираж, тис. прим. |
Річний тираж, тис. прим. |
|
Загальнодержавна |
324 |
18973 |
15131,2 |
1618999,9 |
|
Регіональна |
368 |
15311 |
9189,6 |
612645,7 |
|
Місцева |
1227 |
52377 |
18713,2 |
781052,5 |
|
Рекламно-інформаційні |
242 |
10341 |
7627,7 |
318307,6 |
|
Інші |
76 |
1029 |
506,7 |
9302,6 |
|
Всього |
2237 |
98031 |
51168,4 |
3340308,3 |
В той же час за інформацією Державного комітету телебачення і радіомовлення України у першому півріччі 2014 року видавалося 518 регіональних і місцевих газет комунальної форми власності, загальний разовий тираж яких становить 2 349 млн. примірників (без урахування Донецької та Луганської областей, а також Автономної Республіки Крим).
Таким чином сегмент комунальних друкованих ЗМІ займає близько третини ринку місцевої та регіональної преси в Україні
Водночас потрібно відзначити, що в країні відсутня система статистичних спостережень за фінансово-економічним станом преси.
Загальний річний доход комунальної преси становить 286,7 млн. гривень, з якого:
- 130,1 млн. гривень - доходи від реалізації тиражів (в т.ч. від передплати);
- 68,9 млн. гривень – доходи від реклами (23,5%);
- 8,1 млн. гривень – за висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування (2,9%);
- 79,4 млн. гривень – дотації з місцевих бюджетів (26,3%);
- 11,3 млн. гривень – з інших джерел (оренда, видавничі послуги тощо).
Аналіз свідчить, що 174 (33,9%) видання працюють з прибутком (загалом - 129,8 млн. гривень), 354 (49,1%) – мають збитки (321 млн. гривень).
Потрібно відзначити, що в різних регіонах співвідношення між кількістю збиткових і прибуткових комунальних видань розподіляється нерівномірно.
Причинами цьому можуть бути як особливості взаємин з органами влади, що суттєво впливає на рівень бюджетних дотацій, так і особливості редакційної політики, маркетингової діяльності редакцій.
Зокрема, простежується істотний дисбаланс (більш ніж удвічі) щодо вартості річної передплати комунальних видань.
У ряді випадків розміри збитків редакцій є цілком співставними з розмірами вигоди, втраченої від навіть несуттєвого збільшення вартості передплати.
Крім того, потрібно зазначити, що низька ціна на передплату не є гарантією високого тиражу. Є непоодинокі випадки, коли дорога газета має вдвічі-втричі більший тираж, аніж вдвічі дешевша, хоча обидві виходять в районах з приблизно однаковою кількістю жителів.
Очевидно, для комунальної преси реалізація тиражів є найсуттєвішою статтею доходів. І тут важливим критерієм є показник "насичення" території розповсюдження, який визначається співвідношенням кількості аудиторії (населення, яке проживає на території) до тиражу видання.
Потрібно відзначити важливу особливість діяльності комунальних видань – більшість із них працюють на території адміністративних одиниць (районів), чисельність населення яких коливається від 10 до 100 тисяч осіб.
Очевидно, що практично неможливо досягти рентабельності видання в районі, де проживає до 30-35 тисяч населення. Крім того, ще однією особливістю "периферійних" регіонів є надзвичайно мала рекламна пропозиція.
В той же час доводиться констатувати, що навіть у районах, де проживає досить велика кількість населення (до 100 тисяч), часто простежуються випадки, коли газета, незважаючи на наявність потенціалу читацької аудиторії, має невисокий тираж (до 1 тис. примірників) і, відповідно, працює в збиток.
У свою чергу негативну роль відіграє і механізм дотацій з місцевих бюджетів, який з одного боку забезпечує "лояльність" дотованих газет до діяльності місцевої влади, а з іншого - виступає в ролі фінансової ін'єкції, що не сприяє прагненню до збільшення валових доходів та зменшення витрат.
Рівень дотацій в розрізі областей просто вражає. Наприклад, у Сумській області частка бюджетних дотацій на діяльність комунальних ЗМІ становить 2,88% від обороту, в Житомирській – 2,25%, тоді як в Івано-Франківській – 33,7%, Закарпатській – 27,02 %, Львівській – 49,56%.
В деяких виданнях частка бюджетних грошей сягає до 75% валових доходів! Це, якщо відверто, просто жахливо…
З одного боку, з огляду на зазначені особливості (слабкість рекламного ринку, низька чисельність населення тощо) без певної державної підтримки діяльність окремих видань неможлива.
З іншого – дотації з місцевих бюджетів ставлять видання у повну залежність від місцевої влади, що є неприйнятним у демократичному суспільстві. Відзначимо, що 113 видань (21%) таки працюють без дотацій з місцевих бюджетів. У ряді випадків розмір дотації не перевищує 10-15 тис гривень.
Але в той же час є приклади, коли дотації становлять кілька сотень тисяч, а то й мільйони гривень.
Парадоксально, але часто саме у великих містах (Київ, Львів, Харків тощо) комунальна преса дотується на мільйони гривень при реальних тиражах в 3-4 тис. примірників.
Залежність від бюджету в розмірі від 30% і більше – вірна смерть після реформування.
Сумарні витрати на видавничу діяльність комунальних газет складають 264 млн. гривень, з яких:
- заробітна плата і соціальні нарахування на неї – 155,4 млн. гривень (58,9%);
- видавничі витрати – 81,9 млн. гривень (31%);
- податки і збори – 18,1 млн. гривень (6,8%);
- послуги "Укрпошти" – 14,4 млн. гривень (5,5%).
Найзначнішою статтею витрат є заробітна плата - близько 60%.
Відзначимо, що середня заробітна плата творчих працівників становить близько 3 тис. гривень, що практично удвічі перевищує показник для інших, нетворчих працівників редакцій.
Ще одне дотичне питання. Аналіз державної системи статистичних досліджень в Україні свідчить про практичну відсутність даних про фінансово-економічну діяльність друкованих засобів масової інформації.
Вважаємо, необхідно створити систему статистичних спостережень за ситуацією на ринку друкованих ЗМІ в Україні, а також розробити алгоритм аналізу основних критеріїв та показників місцевої преси.
Є потреба в розробці методичних рекомендацій для редакцій комунальних друкованих засобів масової інформації регіональної та місцевої сфери розповсюдження, адже третина з них працює з прибутками, що свідчить про реальні можливості виживання і навіть розвитку комунальної преси після реформування.
Олександр Бухтатий,
Валерій Горобець, секретарі НСЖУ
51 страна подписала соглашение об отмене банковской тайны
- Подробности
- Создано 29.10.2014 22:13
51 налоговая юрисдикция мира подписала соглашение об автоматическом обмене информацией о счетах нерезидентов, имеющей значение для налоговых органов стран их происхождения, сообщается на сайте Организации экономического сотрудничества и развития. Церемония подписания прошла на конференции в Берлине.
«Банковская тайна в своей прежней форме изжила себя. Она больше не вписывается в эпоху, когда граждане, нажав кнопку в интернете, могут перемещать свои деньги по всему миру», — заявил министр финансов Германии Вольфганг Шойбле (цитата по Deutsche Welle).
Согласно документу, обмен информацией будет осуществляться раз в год. Правительства будут запрашивать информацию о счетах нерезидентов у финансовых организаций и в автоматическом режиме направлять ее в страну, откуда происходят указанные лица. К подобной информации, прежде всего, относятся имя владельца счета, его налоговый номер, а также получаемые им доходы по вкладам, дивиденды, доходы от продажи активов и некоторых типов страховки.
К соглашению присоединились все страны Евросоюза, Лихтенштейн, Израиль, Исландия, Турция, Саудовская Аравия, Сингапур, Япония, Аргентина, Бразилия, Колумбия, Южная Африка, Австралия и Новая Зеландия, а также владения Британской короны, имеющие репутацию налоговых гаваней (Гернси, Джерси, Мэн, Бермудские, Британские Виргинские и Каймановы острова).
Большинство подписантов проведут первый обмен информацией в сентябре 2017 года. Албания, Аруба и Австрия проведут эту процедуру в сентябре 2018 года.
Ряд стран, которые не поставили свои подписи под соглашением, включая Россию, США, Китай и Швейцарию, все же планируют присоединится к информационному обмену до 2018 года, сообщается в материалах берлинской конференции.
В среду, 29 октября, Совет Федерации ратифицировал Конвенцию о взаимной административной помощи по налоговым делам, разработанную ОЭСР и Советом Европы, сообщает РАПСИ. Ранее к ней присоединились около 70 стран. После вступления документа в законную силу ФНС получит доступ к данным в том числе с Британских Виргинских островов, острова Мэн, из Белиза, Гибралтара, Кюрасао, а в перспективе – из Лихтенштейна.
В рамках конвенции предусмотрены три режима обмена информацией: по запросу, автоматически и спонтанно. Автоматический режим означает, что страны участницы регулярно (раз в год) обмениваются данными о резидентах друг друга. Спонтанный подразумевает, что иностранные налоговики могут по собственной инициативе информировать ФНС о налоговых подозрениях в отношении российских резидентов.
В настоящее время власти проводят кампанию по деофшоризации российского бизнеса. С момента ее начала о смене иностранной юрисдикции на российскую заявили ряд крупных компаний, в том числе «Русал», «Соллерс» и КамАЗ.
Сбербанк России просчитал последствия фиксации курса рубля
- Подробности
- Создано 29.10.2014 21:42
В Ведомости.ру уверены, что предложение советника президента РФ Сергея Глазьева приведет к бегству вкладчиков, разгону инфляции и экономическому спаду
Центр макроэкономических исследований(ЦМИ) Сбербанка просчитал последствия фиксации курса рубля. Идея, похоже, набирает популярность и кажется простой и удобной, замечает директор ЦМИ Юлия Цепляева. Недавно советник президента Сергей Глазьев заявил, что зафиксировать курс«на разумном уровне» — это лучший способ борьбы с инфляцией и обеспечения макроэкономической стабильности, а у ЦБ резервов столько, что он может тратить их на удержание зафиксированного курса«бесконечно долго».
Рынок, конечно же, будет тестировать способность ЦБ защитить зафиксированный курс: потеря резервов может составлять $100-140 млрд в месяц, посчитали в ЦМИ. Если фиксировать курс на два-три года, то надо вводить и контроль за движением капитала: обязательную продажу части экспортной выручки, продажу валюты компаниям только под импортные контракты, населению — в ограниченном объеме, а также заморозить валютные депозиты.
Следствием станет рост теневых расчетов, невозврат части экспортной выручки, множественность курсов, набег вкладчиков на банки и изъятие ими депозитов. Последнее потребует дополнительного фондирования от ЦБ (при оттоке 25% вкладов — еще порядка 2 трлн руб. к выданным 5,7 трлн руб); это спровоцирует рост ставок. При этом предоставление валюты для выплат внешнего долга компаний($112 млрд в 2015 г.) все равно ложится бременем на резервы ЦБ, с их сокращением будет исчезать и вера в крепость фиксированного курса.
Никакой стабильности при фиксации рубля не получится, резюмирует Цепляева:«Чем сильнее зафиксированный курс отличается от рыночного, тем короче его жизнь». Из 38 попыток фиксации курса и контроля за движением капитала, предпринятых в мире за последние 20 лет, были относительно успешны две: в Исландии в 2008 г., чему способствовала сильная консолидация общества, и в Малайзии в 1998 г. Но Россия не войдет в в число счастливчиков из-за сильной зависимости от внешних факторов и не слишком большого доверия к заверениям денежных властей, считают в ЦМИ.
Если для экономии резервов зафиксировать курс на более высоком уровне — 50-60 руб./$1, то к этим проблемам добавится ускорение инфляции — по расчетам ЦМИ, до 15%: импорт подорожает, а отечественные производители, даже замещая импорт, тоже обычно повышают цены. Спад инвестиций будет еще глубже, кредитование — еще меньше. От «умеренной рецессии» Россия перейдет к более глубокому спаду — порядка 4%. Рецессию усугубит рост социального недовольства из-за разгона инфляции.
Три года рецессии
По расчетам ЦМИ, равновесное значение курса рубля при текущем уровне цены нефти — 38 руб./$1. Оно соответствует усредненному уровню цен на нефть в $90/барр., т. е. с учетом снижения цены до $80 и затем восстановления.«Рубль сильно перепродан», — считает Цепляева. Вернется ли курс на справедливый уровень, в ЦМИ прогнозировать не решаются: в 2015 г. с повышением ставок ФРС будет укрепляться доллар.
«Очень глупо добивать экономику [фиксацией курса] в такой момент: мы вредим себе не меньше, чем [санкции] вредят нам», — заключает Цепляева.
По ее оценкам, по итогам 2014 г. экономика может вырасти на 0,6% благодаря хорошему II кварталу, когда экономику поддержал вклад чистого экспорта, но этот эффект — неустойчивый, продолжает Цепляева. В дальнейшем прогнозе ЦМИ, в отличие от Минэкономразвития, исходит из того, что санкции не будут отменены, а нефть будет дешевле, чем в 2012 г. — первой половине 2014 г.: $85/барр. в I квартале 2015 г. с постепенным восстановлением до $90 к IV кварталу. Этот уровень не способствует экономическому ускорению, замечает Цепляева. По прогнозам ЦМИ, Россию ожидает рецессия — неглубокая(от минус 1% и менее), но трехлетняя — в течение 2015-2017 гг.
Когда отпускать
По расчетам«Сбербанк CIB», за неделю дисконт рубля к валютам развивающихся стран увеличился еще на 4 п. п. до 15%, трата резервов ЦБ приближается к мартовскому пику($26 млрд) и давление на резервы растет: рынок опасается, что регулятор может«досрочно» прекратить интервенции и немедленно перейти к плавающему курсу, отменив валютный коридор. По мере приближения 31 октября(дата заседания совета директоров ЦБ) опасения только увеличиваются: в результате перехода к свободно плавающему курсу рубль может достичь 43-43,5 руб./$1, считают в «Сбербанк CIB»(курс ЦБ на 30 октября — 42,65 руб./$1). Резкое повышение ставки ЦБ в пятницу может способствовать укреплению рубля, завтрашнее сообщение ФРС о завершении программы количественного смягчения — дальнейшему ослаблению.
«Я не верю, что ЦБ может уйти с рынка, если рынок тестирует его поддержку», — говорит Наталья Орлова из «Альфа банка». Иначе рынок потеряет ориентиры, продавать валюту перестанут — будут только скупать, население побежит закрывать депозиты: ситуация может разрастись в полномасштабную панику, что потребует многократно увеличить поддержку. Это может касаться не только ближайших дней, но и января, когда ЦБ обещал отменить валютный коридор, говорит Орлова:«Если рынок требует поддержки ЦБ, тот обязан ее предоставить». Прежде чем отпускать рубль, нужно сильно повысить ставки, считает она:«Чтобы рынок поверил, что не будет валютного контроля, что курс будет не фиксированный, а плавающий, ЦБ должен предложить рынку ориентир — сейчас рынок думает не о ставках, а о том, сколько денег ЦБ предложил». Повышение ставки на 50 б. п. в такой ситуации будет недостаточным, считает Орлова.
29.10.2014
Цены на нефть и курсы валют сырьевых стран
- Подробности
- Создано 29.10.2014 21:37
Использованы данные Всемирного банка по среднегодовым курсам.
| Среднегодовая цена на баррель Brent |
Изменение цены | Норвегия | Нигерия | Мексика | Россия | |
| 1988 | $14,19 | -23,4% | 6,52 | 4,54 | 2,27 | н.д. |
| 1989 | $18,23 | 28,5% | 6,9 | 7,36 | 2,46 | н.д. |
| 1990 | $23,76 | 30,3% | 6,26 | 8,04 | 2,81 | н.д. |
| 1991 | $20,04 | -15,7% | 6,48 | 9,91 | 3,02 | н.д. |
| 1992 | $19,32 | -3,6% | 6,21 | 17,3 | 3,09 | н.д. |
| 1993 | $17,01 | -12% | 7,09 | 22,07 | 3,12 | 0,99* |
| 1994 | $15,86 | -6,8% | 7,06 | 22 | 3,38 | 2,19 |
| 1995 | $17,02 | 7,3% | 6,34 | 21,9 | 6,42 | 4,56 |
| 1996 | $20,64 | 21,3% | 6,45 | 21,88 | 7,6 | 5,12 |
| 1997 | $19,11 | -7,4% | 7,07 | 21,89 | 7,92 | 5,78 |
| 1998 | $12,76 | -33,2% | 7,55 | 21,89 | 9,14 | 9,71 |
| 1999 | $17,9 | 40,35% | 7,8 | 92,34 | 9,56 | 24,62 |
| 2000 | $28,66 | 60,1% | 8,8 | 101,7 | 9,46 | 28,13 |
| 2001 | $24,46 | -14,7% | 8,99 | 111,23 | 9,34 | 29,17 |
| 2002 | $24,99 | 2,2% | 7,98 | 120,58 | 9,66 | 31,35 |
| 2003 | $28,85 | 15,4% | 7,08 | 129,22 | 10,79 | 30,69 |
| 2004 | $38,26 | 32,6% | 7,74 | 132,89 | 11,29 | 28,81 |
| 2005 | $54,57 | 42,6% | 6,44 | 131,27 | 10,9 | 28,28 |
| 2006 | $56,16 | 2,9% | 6,41 | 128,65 | 10,9 | 27,19 |
| 2007 | $72,44 | 29% | 5,86 | 125,81 | 10,93 | 25,58 |
| 2008 | $96,94 | 33,9% | 5,64 | 118,55 | 11,13 | 24,85 |
| 2009 | $61,74 | -36,3% | 6,29 | 148,9 | 13,51 | 31,74 |
| 2010 | $79,61 | 28,9% | 6,04 | 150,3 | 12,64 | 30,37 |
| 2011 | $111,26 | 39,8% | 5,6 | 154,74 | 12,42 | 29,38 |
| 2012 | $111,63 | 0,3% | 5,82 | 157,5 | 13,17 | 30,84 |
| 2013 | $108,56 | -2,8% | 5,88 | 157,31 | 12,77 | 31,84 |
