Ворчалка

Тоді як Партія регіонів агітує досягненням стабільності, дедалі більше незалежних аналітиків, орієнтуючись на економічні процеси, попереджають про загрозу потрапляння української економіки в рецесію вже до кінця 2012 року

За останні кілька тижнів низка вітчизняних та міжнародних дослідних інституцій видала негативні прогнози щодо економічного розвитку України. В аналітичній записці австрійського Erste Bank до інвесторів від 16 жовтня сказано, що наша економіка у третьому кварталі 2012 року вже ввійшла в стан рецесії (підсумок значного сповільнення економічного зростання впро­довж липня - серпня). На думку аналітика фінустанови Мар’яна Заблоцького, за цей період ВВП зменшився приблизно на 1% рік до року. Відповідно Erste Bank знизив прогноз річного темпу приросту ВВП у 2012-му аж до 0%. Від липня, коли вперше після кризи 2008-2009 років у національній економіці почався спад, аналітичні інституції постійно переглядають прогнози зростання ВВП в бік зменшення. У липні Світовий банк погіршив свій прогноз до 2%, у жовтні рейтингове агентство Fitch повідомило, що передбачає не більш ніж 0,5% зростання ВВП в Україні після 5,2% у 2011 році. Інститут економічних досліджень та політичних консультацій спрогнозував на початку жовтня відповідний показник на рівні 1,3%. Загалом середня експертна оцінка зростання ВВП 2012 року в серпні погіршилася до 2,3% від 3,2% у квітні цього року. Тоді як український уряд заклав у державний бюджет на 2012-й прогноз зростання економіки на 3,9% за інфляції 7,9%.

Негативні тенденції в цій сфері викликані насамперед різким падінням у промисловості, яке, зокрема, у вересні становило 7% до вересня минулого року (за дев’ять місяців дорівнювало 1,2%). Попри певне зростання обсягів видобувного сектору, основне зменшення виробництва відбулось у машинобудуванні - за дев’ять місяців на 4,8%, а у вересні на 20,1% проти аналогічного періоду 2011-го. Скорочується випуск продукції майже за всіма позиціями в харчопереробній промисловості. У переробній галузі, незважаючи на певне зростання обсягів виробництва, наприклад хімічної промисловості, яку підтримує можливість Дмитра Фірташа одержувати значно дешевший російський газ, аніж держава Україна, стан деяких інших секторів близький до критичного. Так, нафтопереробка скоротилася за січень-вересень на 48,7%, відповідно стимулюючи зростання імпорту палива до України. За даними Мін­енерго, щомісячний обсяг продажів бензину становить 500-600 тис. т, із яких тільки 100-110 тис. т забезпечують два НПЗ, які діють в Україні, - Кременчуцький і Шебелинський. Решта підприємств були змушені зупинитися: переробка нафти в нас перестала бути вигідною після того, як Білорусь почала отримувати російську сировину за нижчою, ніж експортна, ціною. Нині майже 80% усього бензину, який реалізують в Україні, - імпортовано.

Спад у будівництві за дев’ять місяців становив 9,1% на тлі аналогічного періоду минулого року. Держстат не публікує даних за місяць, але можна сміливо припустити, що у вересні були двозначні цифри падіння цієї галузі. Якщо торік та в першому півріччі нинішнього року цей сектор підтримувала реалізація проектів, пов’язаних із Євро-2012, то останніми місяцями навіть профінансовані державою програми в галузі, як-от "доступне житло", по суті стагнують через фактичну відсутність платоспроможного попиту українців.

Темп падіння сільськогосподарського виробництва за дев’ять місяців становив -4,6% проти аналогічного періоду минулого року (офіційні дані за місяць знову-таки засекречені). Оскільки цьогоріч урожай почали збирати чотирма тижнями раніше, ніж зазвичай, цифри падіння за вересень також можуть бути двозначними. Понад те, виробництво на сільгосппідприємствах, яке становить левову частку всього аграрного сектору, зменшилося за вісім місяців на 7,8% рік до року.

Криза у виробництві - наслідок світової кон’юнктури й неефективної економічної політики уряду. Адже замість антикризового стимулювання бізнесу в спосіб розширення доступу до кредитів, влада, прагнучи будь-що втримати перед виборами курс гривні, проводить сувору монетарну політику, позбавляючи банки ліквідності. Зокрема, аналітики рейтингового агентства Fitch у своїх висновках стосовно України зазначають, що світові макроекономічні тенденції значною мірою впливають на темпи зростання кредитування реальної економіки в країні поряд з окремими адміністративними рішеннями Нацбанку, які більшою мірою мають тактичний, короткостроковий характер. За цих умов банківські позики фактично недоступні як бізнесу, так і простим громадянам. Це підтверджують дані регулятора - в серпні середньозважена ставка за кредитами сягала понад 20%. У згаданому аналітичному дослідженні Erste Bank підкреслено, що вона в 10 разів перевищує темпи зростання реального ВВП.

Наразі в Україні його знач­ною мірою утримує від іще більшого просідання сектор послуг. Але й тут спостерігаються негативні тенденції. Наприклад, у секторі транспорту, основною складовою якого в нашій державі є насправді транзит російських енергоносіїв, обсяг вантажних перевезень за січень - вересень зменшився на 3,4% рік до року, в трубопровідному - на 17,9%.

Натомість високим темпом зростає оборот роздрібної торгівлі: за даними Держстату, які враховують також неформальні ринки, за січень - вересень він збільшився на 16% рік до року. Це наслідок популістських соціальних витрат уряду перед виборами. Відтак середньомісячна номінальна заробітна плата в січні - серпні піднялася рік до року на 16,3%. Але в українських умовах зростання роздрібної торгівлі також можна зараховувати до негативних тенденцій. Як писав Тиждень (див. № 40/2012), наші співвітчизники переважно витрачають свої доходи на харчові продукти. Коли національне виробництво більшості останніх падає, а обсяги роздрібної торгівлі прогресують темпом, що практично збігається з показником зростання зарплат, це означає, що масштабнішим стає імпорт. Вересневих даних щодо зовнішньої торгівлі ще не оприлюднено, але за січень - серпень 2012 року обсяги ввозу товарів збільшилися проти відповідного періоду 2011-го на 6,3%, а експорту - лише на 3%. Відповідно від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами зросло на 23,7% рік до року й перевищує $10 млрд.

Як уже зазначав Тиждень, важливим індикатором рецесії є очікування економічних агентів. Основні коефіцієнти, що їх фіксують, погіршуються. Зокрема, індекс інвестиційної привабливості України, який розраховує Європейська Бізнес Асоціація, у третьому кварталі 2012 року становив 2,14 бала із 5 можливих, що є найнижчим показником від 2008 року. Чимало іноземних інвесторів заявляють, що інвестиційний клімат у країні стає гіршим для всіх, крім українських олігархів.

За даними GfK Ukraine, індекс споживчих настроїв громадян погіршився на 4,8 пункту у вересні. Коефіцієнт очікувань девальвації зріс на сім пунктів. За даними Нацбанку, у вересні українці купили іноземної валюти більше, ніж продали, на $1,8 млрд. Навіть із захмарними (20-30%) ставками в національній валюті в комерційних фінустановах залишки за депозитами в гривні в банківській системі від початку року зросли лише на 6,3%, а в іноземних грошових одиницях - на 9,5%. При цьому за поточних економічних тенденцій в Україні важко знайти аналітика, який не очікував би суттєвої девальвації гривні відразу після виборів.

Крім того, більшість експертів упевнена, що показники української економіки в найближчій перспективі лише погіршуватимуться, наближаючи країну до другої за останні чотири роки рецесії. "Динаміка ВВП в третьому й четвертому кварталах буде негативною", - переконані в Erste Bank. Вітчизняні аналітики також констатують, що бізнес-активність в Україні на надзвичайно низькому рівні, а іноземний попит на нашу продукцію постійно знижується. В багатьох компаніях також констатують катастрофічний дефіцит обігових коштів. Усе як напередодні кризи 2008 року.

Водночас незалежні економісти не бачать якихось реальних кроків уряду Азарова, що мали б зарадити негативним тенденціям в економіці. Утім, більшість фахівців таки впевнені, що спад буде набагато м’якшим за 15-відсоткове зниження ВВП у 2009-му.